мова яка вона

Учениця. Мова кожного народу Неповторна — і своя. В ній гримлять громи в негоду, В тиші трелі солов'я. Учень. На своїй природній мові І потоки гомонять. Солов'їну, барвінкову, Колосисту — на віки - Українську рідну мову В дар дають мені батьки. Учень. Берегти її, плекати Буду всюди й повсякчас, - Бо ж єдина — так, як мати - Мова в кожного із нас. Вчитель. Так, рідна мова в кожного із нас єдина, як мати, як рідна земля.

Українська мова. 1 - 4 классы. Українська мова (яка?)солов*їна,гарна,чиста. 2. Посмотреть ответы. Українська мова 4 клас ДОПОМОЖІТЬ! Слова: Глибокий,сумний, хоробрий,чавити,говорити,питати. Підібрати синоніми з префіксами роз, без,з,с.

Українська мова — мова корінного населення України, державна мова України. Згідно з даними перепису населення 2001 року більшість населення (67,5 %) вважає українську мову рідною. Нинішня мовна ситуація в Україні є результатом тривалої війни проти української мови, української ідентичності й української державності, яку Росія розпочала після 1654 року та яка продовжується і нині у формі мовно-культурної експансії.

Вона відрізняється від решти східнослов’янських мов своєю милозвучністю та унікальними словами та правилами. Зібрали цікаві факти про українську мову, які вас здивують. Ці відомості має знати кожен! Дізнайтеся ще більше цікавих відомостей про українську мову в нашому матеріалі! Цікаві факти про українську мову в цифрах. Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів.

Це та мова, якою вони вчилися розмовляти, яку чули з самого дитинства. Мабуть, Тобі вже не раз казали, що українська мова — одна з наймелодійніших у світі. Так, наприклад, філолог і фольклорист Ізмаїл Срезневський у 1834 році писав: «.багато хто впевнений, що ця мова — одна з найбагатших мов слов'янських, що вона не поступається богемській достатком слів і виразів, польській — мальовничістю, сербській — приємністю.».

1. Українська мова як єдина національна мова українського народу і форма його національної культури. Варіанти національної мови (територіальні та соціальні діалекти, просторіччя тощо). Українська мова - єдина національна мова українського народу. Національна мова - це мова певного народу в усіх її виявах: літературна мова, діалекти, територіальні і соціальні жаргони, просторіччя.

Мова - явище суспільне. З одного боку, мову творить і розвиває суспільство, з другого — без мови не було б суспільства. Навіть геніальна особистість не здатна змінити мову, а може лише виявити її приховані можливості, показати, як ефективно можна використати те, що в мові вже існує. Мова не може бути класовою (коли кожен клас користується своєю мовою), бо треба було б виробити якусь третю мову, щоб класи могли спілкуватися між собою.

Іван Огієнко (Митрополит Іларіон) Історія української літературної мови / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. - К.: Наша культура і наука, 2001. - 440 с., іл. Постання української мови. Це одна з етапних праць ученого, яка за радянських часів вважалася особливо крамольною. В історичному розрізі, доступно і переконливо автор показав усьому світові той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків і обмежень, дослідив феномен.

Літературна мова – унормована мова суспільного спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці. Вона є однією з форм національної мови, що існує поряд з іншими її формами – діалектами (територіальними, соціальними), просторіччям, мовою фольклору. Головними ознаками літературної мови є: №її наддіалектний характер (наддіалектність); №стабільні літературні норми в граматиці, лексиці.

Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання століть, мова – це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу. О. Гончар.

Мова в житті людини. Функції мови. Українська мова серед інших мов. Сучасна українська літературна мова. Основні стилі сучасної української літературної мови. Територіальні діалекти української мови. Що дадуть нам знання української літературної мови.

Щодо походження сучасної української мови ніяких проблем немає: загальновідомо, що її започаткував І. Котляревський, а основоположником став Т. Шевченко; вони почали писати свої твори народною мовою на основі українських середньонаддніпрянських говірок. До І. Котляревського і Т. Шевченка існувала ствроукраїнська писемна мова (ХІІІ — ХVІІІ ст.), що сформувалася на основі давньоруський літературних.